Євразійський спільний дім

(Маніфест міжнародного "Євразійського руху")

Євразійський діалог культур – зміст людської історії

Континент Євразія – колиска людської культури і цивілізації. На цьому просторі виникли і розвинулись різноманітні соціальні, духовні і політичні форми, які складають основний зміст людської історії.

Євразійський материк має два головних полюси – Європа та Азія, Захід та Схід.

Історія людства є процес постійного діалогу, діалектичного обміну енергіями, цінностями, технологіями, ідеями та речами між цими полюсами.

Захід та Схід взаємодоповнюють один одного, ведуть між собою тисячолітню розмову, сповнену вищого сенсу.

Землями Євразії постійно йшли потоки народів і культур – із Заходу на Схід, зі Сходу на Захід. Далекі предки сучасних європейців дикими ордами блукали по азіатських степах у той час, як сучасні їм китайці, індуси та перси ніжилися в променях вишуканих, витончених цивілізацій – з розвинутою філософією, прогресивною технікою, в умовах високого комфорту. У кожної цивілізації є власний час і тече він усюди неоднаково. Те, що вважається "дикунством" тут і зараз, в іншому місці чи завтра стає еталоном "прогресу". Те, що видається універсальною істиною тут і зараз, в іншому місці чи завтра виявляється локальним і надто відносним культом. Ніколи не слід абсолютизувати те, що є тут і зараз. Становища та цінності світу змінюються. Слід завжди перевіряти свої міркування великим масштабом часів і просторів.

Євразія – гідний масштаб справжньої думки. Ми повинні навчитися "міркувати Євразією", мислити по-євразійські, тоді нам будуть однаково зрозумілі і Захід і Схід, і прогрес, і Традиція, і постійність, і мінливість, і вірність витокам, і рух уперед.

Глобалізація як виклик народам і культурам Євразії

Сьогодні, в епоху глобалізації євразійський діалог між Заходом та Сходом набув нової актуальності.

Глобалізація йде з Заходу, але все більше займає і Схід. Це складний та суперечливий процес, який ставить нові й нові (інколи драматичні, напружені) питання. Євразійський континент відчуває це по-особливому гостро, оскільки він є основною сценою глобалізації – адже ним проходять основні силові лінії, кордони та розломи великих культур і цивілізацій людства.

Сьогодні ми, як ніколи раніше, маємо потребу в осмисленні курсу історії, її логіки, її руху. Щодня ми приймаємо рішення, від яких залежатиме доля майбутніх поколінь. І все більш очевидним стає, що жоден народ, жодна країна, жодна конфесія, жоден соціальний клас, навіть жодна цивілізація не в змозі поодинці вирішити ці питання. Ми все більше змушені шанувати один одного: Європа Азію, християни мусульман, білі чорних, громадяни сучасних демократичних країн – мешканців держав, де залишились устої традиційного суспільства. А для цього необхідно навчитися добре розуміти один одного, уникати поквапливих міркувань, набути духу справжньої толерантності та глибокої поваги до того, що відрізняється (інколи досить значно) від власних ціннісних систем, звичок, "очевидностей".

Євразійський діалог – сцена багатостороннього діалогу суверенних суб’єктів

Для реалізації інтенсивного діалогу культур, цивілізацій, конфесій, країн, соціальних груп, класів, етносів та націй євразійського континенту в нових історичних умовах ми створюємо "Міжнародний Євразійський рух".

Наш рух не прагне нав’язати комусь цілком однозначні рішення й догми. Ми маємо значно більше питань, ніж відповідей. І до істини ми зможемо прийти тільки в ході відкритого, послідовного діалогу з усіма основними силами нашого континенту – від Токіо до Азорських островів.

Ми закликаємо всіх відповідальних людей Євразії, які замислюються про сенс буття, шляхи історичного розвитку, цінності та ідеї разом будувати "образ майбутнього", окреслювати спільними зусиллями реальну карту Євразії нового тисячоліття.

Ми глибоко переконані в тому, що наше спільне завдання полягає в збереженні за будь-яку ціну самобутності народів, культур, конфесій, мов, цивілізацій, ціннісних і філософських систем, що створюють "квітучу складність” (К. Леонтьєв) нашого континенту. Зближення і діалог країн і людей між собою не повинні відбуватися ціною втрати їхньої ідентичності. Ми наполягаємо на тому, що збереження цієї ідентичності є вищою цінністю і ніхто не має права на неї посягати. У діалозі культур та цивілізацій повинні брати участь суверенні та вільні суб’єкти – тоді він буде справедливим і змістовним.

Ми категорично проти перетворення процесу глобалізації на різновид ідеологічного, економічного, політичного та ціннісного "імперіалізму": ніхто не має права (силою чи лукавістю) нав’язувати великим народам нашого континенту якусь одну часткову "істину", ціннісну систему, соціально-політичну модель. Знайомство з культурами Євразії приводить нас до твердого переконання: ми багато що розуміємо по-різному; адже такі поняття, як "людина", "свобода", "життя", "влада", "право", "справедливість", "суспільство", "політика"  та інші суттєво відрізняються в різних культурних, мовних, етнічних і релігійних контекстах. Усе це ми повинні враховувати в нашому багатосторонньому діалозі: сумлінна та відповідальна думка про "інших", що "відрізняються від нашого" ніколи не повинна нас залишати – у цьому запорука нашого майбутнього успіху, миру та процвітання.

Євразія та її народи повинні бути вільними й незалежними.

Захід і Схід мають свою істину. Мають її і кожна конфесія, кожний етнос, кожна культура. Ми маємо всі підстави для того, щоб поділитися цією істиною з іншими, але за жодних обставин не повинні насильно її нав’язувати.

Проти "вавілонської мішанини" і "нової ксенофобії"

Сьогодні завдяки розвитку інформаційних технологій, мережних систем, транспортних зв’язків тощо мешканці Євразії виявилися ближчими один до одного. Але тим гостріше проявилися культурні, мовні, релігійні кордони і бар’єри. Це загрожує новими конфліктами – "зіткненням цивілізацій", новою хвилею терору, спалахами міжетнічних бійок.

Як поєднати глобалізацію із збереженням самобутності та ідентичності? Як не допустити, щоб об’єктивне зближення людей континенту не перетворилося на загальну "вавілонську" мішанину, але водночас не викликало нову хвилю ксенофобії та ворожнечі народів і культур?

Вирішити цю найскладнішу проблему покликаний наш Рух.

Євразія – наша мати

Євразія та її простір – це не багато і не мало, це достатньо. Це менше, ніж уся планета, але більше, ніж будь-яка, навіть велетенська, держава, ніж будь-яка монокультурна чи моно конфесійна зона.

Наше завдання – спрямувати народи до праці на процвітання та мир на всьому континенті, на будівництво і догляд за нашою спільною євразійською домівкою.

Ми беремося за велику справу, яка під силу тільки могутнім. Але наші предки залишили нам у спадок щось велике – скарби думки, висоти духу, великі держави, світлі моральні орієнтири, величезне економічне надбання, різноманітні соціальні системи, суспільні устрої, унікальні мови.

Євразія – це надійна платформа для майбутнього, фундамент, відбудований тисячоліттями великого творіння людства.

Євразія – наша мати, наша земля, вона доручена нам, довірена нам; вона надає нам сили, але й благає нашої допомоги і захисту.

Євразійський рух – це вічний рух від коріння до крони дерева буття – Дерева Світу, – і звідти знову до коріння. Це пульс нашого життя, нашої історії, яка не скінчилася і не буде скінчена, поки ми є, поки існуємо, поки дихаємо, поки мислимо, поки маємо очі й вуха, щоб бачити й слухати, руки, щоб робити.